Перехід від документознавства до документології

Формування синтезуючої науки про документ відбувається вже практично століття. Спочатку це були праці бельгійського вченого, піонера інформатики, Поля Отле, який заклав головні методологічні підвалини документознавчої науки, назвавши її документацією (бібліологія). Його послідовники (Я. Мушковський, С. Бріє) та інші в певній мірі сприяли становленню останньої як науки інформаційного циклу, хоча особливих зрушень не було до середини 50-х років минулого століття. Поштовхом до відродження науки слугувала поява нових джерел інформації - аудіо, фото та кінодокументів, які стали певним доповненням до традиційних книжкових видань, й перехід книговедення та бібліографоведення з книгознавчої концепції до документографічної концепції, заміни поняття «книга» на більш абстрактне – документ (роботи О. П. Коршунова та Н. Б. Зінов’євої). Утворення інтегрованої документознавчої дисципліни обгрунтовували в своїх працях російські вчені, В. С. Мімчальов, Б. І. Ілізаров, К. Б.


Школи та теорії менеджменту

Перший крок до розгляду менеджменту як науки зробили американські дослідники, які очолили рух за наукове управління. Як уже зазначалось в підрозділі, погляди на менеджмент розвивались зі зміною суспільних відносин, бізнесу, розвитком наукових знань, вдосконаленням технології виробництва, появою нових засобів зв’язку й обробки інформації. Удосконалювалася управлінська практика — формувалася і наука про управління, яка ніколи не була пасивним спостерігачем за менеджментом. Енциклопедія професійного менеджменту зазначає, що початком його наукового розвитку необхідно вважати 1886 р., коли президент компанії «Йедль енд Таун» Генрі Таун (1844–1924) виступив на щорічному зібранні Американської спілки інженерів-механіків з доповіддю «Інженер як економіст» про роль менеджменту як порівняно самостійної сфери наукового знання. Школа наукового управління (1885—1920 рр.) Розробка оптимальних методів виконання роботи завдяки науковому вивченню витрат


Перші практики з документами або передумови народження знань про документ

Сучасна наука тяжіє до філософського осмислення еволюції наукового знання. Пошуки найефективніших методологій переконують у доцільності міждисциплінарних підходів за умови високої дослідницької культури. Дедалі частіше перевагу віддають культурологічному підходу, визначаючи його зміст як уведення знання в контекст сформованого культурного типу тієї чи іншої епохи в усіх її проявах: умонастрої суспільства, стиль мислення, психологічне середовище, мистецтво, література, мова, наука тощо. Проблема "знання / наука – епоха" не є новою. Утім, якщо взяти до уваги новітні документознавчі дослідження, то з-поміж них знайдеться обмаль таких, про котрі можна було би відгукнутись як про ґрунтовні ретроспективні спроби осмислення еволюційних змін науки про документ, репрезентацію різних моделей її розвитку, глибоке осягнення науково-пізнавального процесу – поступального руху до "істинних знань". В українській історіографії документознавства на особливу увагу заслуговує монографія С. Г.


Форум Карта сайту Пошук по сайту